Про побут українки написала фінська газета

Фінська асоціація орендодавців Suomen Vuokranantajat ry (організація, яка об’єднує понад 25 000 приватних орендодавців і видає однойменний журнал) цікавиться життям українців, які через війну вимушено переїхали до Фінляндії. У рамках цієї ініціативи було взято інтерв’ю в Людмили Бутенко — однієї з членів правління організації Olen Ukrainalainen ry, яка займається підтримкою та інформуванням українців у Фінляндії. Її історію опубліковано в журналі Vuokranantaja (№2/2025). Нижче — переклад статті.

ТЕКСТ TIINA ÖRN ФОТО ANTTI AHTILUOTO

Людмила Бутенко мешкає в однокімнатній квартирі площею 31 м² у місті Вантаа.

Коли я прожила у своїй теперішній квартирі рік, орендодавці принесли мені букет квітів на знак вдячності за добру співпрацю. Я була здивована та дуже вдячна. Своє задоволення орендодавці також проявили тим, що не підвищили орендну плату, хоча мали на це право — і через загальне зростання цін, можливо, й причину.

Нині я живу у цій квартирі вже два роки. Моїми орендодавцями є ввічлива та доброзичлива літня пара. Я отримую підтримку з оплати оренди від Kela (фінського соціального страхування). Колись у моїх орендодавців був поганий досвід із попереднім орендарем, який також отримував допомогу від Kela, тому спочатку вони дещо хвилювалися. Це було зрозуміло. Дружина мого сина допомагала укладати договір оренди та пообіцяла оплачувати житло в разі будь-яких труднощів. Але жодних проблем не виникло.

Ми знайшли це житло у районі Лейнееля (Leinelä) у Вантаа через один з інтернет-сервісів пошуку житла. На мою думку, орендна плата є помірною. Залізнична станція розташована неподалік, і хоча сервісів у районі могло би бути більше, тут все ж є один продуктовий магазин.

Якби я могла щось додати до своєї оселі, то хотіла б окрему кухню з дверима, які можна було б зачинити. Я мріяла, щоб у квартирі була окрема спальня. У цьому житлі її немає, але це не проблема, адже є альков (ніша), який я відділила від решти приміщення шторкою.

Світла тут достатньо, адже все у квартирі — світлих тонів, а вікна простягаються майже до підлоги. Відчувається простір, хоча площа — трохи більше 30 квадратних метрів.

Я переїхала до Фінляндії з України та перший рік жила з родиною мого сина. Було чудово, коли я змогла отримати власне житло. Родина мого сина живе всього за п’ять хвилин звідси, і я часто доглядаю за двома своїми онуками.

Я вдячна за те, що все склалося якнайкраще.

Переїхавши до Фінляндії, я намагаюся жити активно — відвідую мовні курси, поступово адаптуюся до фінського робочого життя та прагну бути корисною іншим. Як член правління організації Olen Ukrainalainen ry, я беру участь у наданні інформаційної підтримки українцям, які оселилися в різних регіонах країни. Ми допомагаємо їм зорієнтуватися в нових умовах, знайти житло, роботу, курси або просто підтримати морально.

Фіни проявляють інтерес до нашого досвіду та життя, і це дуже цінно. А ми, українці, у свою чергу, стараємось не лише інтегруватися, а й активно брати участь у суспільному житті, підтримуючи одне одного та розвиваючи спільноту.

📖 Статтю опубліковано в журналі Vuokranantaja 2/2025.
Читайте більше матеріалів журналу за посиланням: https://vuokranantajat.fi/lehdet/